keramzytЯкість пористих заповнювачів оцінюють рядом показників їх властивостей, до яких відносять: насипну густину, середню густину, міцність, зерновий склад, водопоглинання, коефіцієнт розм'якшення, морозостійкість та ін. Насипна густина являє собою відношення маси заповнювача до займаному їм обсягові, включаючи простір між зернами. Пористі гравій, щебінь і пісок по насипній густині, кг/м3, підрозділяють на марки: 100, 160, 200, 250, 300...1100.

Середню густину (густину зерна) визначають відношенням маси зерна до його об'єму, включаючи наявні в ньому пори. В залежності від виду заповнювача вона може коливатися від 0,7 до 1,8 г/см3.

Міцність пористого заповнювача визначають шляхом стискання в циліндрі. На окремі види заповнювачів відповідними стандартами встановлені марки по міцності при стисканні в циліндрі (від П15 до П400) в залежності від марки за насипною густиною.

Розмір зерен крупного заповнювача встановлений від 5 до 40 мм. Застосовують фракції: 5...10; 10...20; 20...40 мм. Найбільш поширена фракція 10...20 мм. Зі зменшенням фракції збільшується насипна густина заповнювача, а отже, і середня густина бетону. Використання фракції зерен 20...40 мм супроводжується труднощами технологічного характеру (приготування, укладання бетонної суміші та ін).

Загальна пористість легких заповнювачів 40...75%, причому більшість пор зазвичай сполучуються між собою і відкриті для доступу води. Закрита пористість не перевищує 10...20%. Пустотність легких пористих заповнювачів залежить від їх зернового складу і, як і для звичайних піску і щебеню, складає 30...45%.

Водопоглинання заповнювачів виражають процентним вмістом поглинутої вологи до маси сухого матеріалу. Для кожного виду заповнювача граничні значення водопоглинання встановлюють відповідні стандарти.

Коефіцієнт розм'якшення являє собою відношення міцності заповнювача в сухому стані до міцності в насиченому водою стані. Для конструкційних бетонів коефіцієнт розм'якшення пористих заповнювачів повинен бути не менше 0,6, для конструкційно-теплоізоляційних — не менше 0,7.

Морозостійкість крупного пористого заповнювача визначають втратами маси наважки у відсотках після її почергового заморожування і відтавання. Для заповнювачів кількість циклів почергового заморожування і відтавання не повинна бути меншою 15, при цьому втрата маси не повинна перевищувати 8%.

У гравії, щебені й піску не повинні бути сторонніх забруднюючих домішок, (рослинних залишків, ґрунту, цегли, металевих включень у вигляді окремих кусків і т.п.).

Теплопровідність гравію, щебеню і піску, застосовуваних для звуко- і теплоізоляційних засипок, повинна бути не більшою 0,12 Вт/(м∙°С).

Для оцінки впливу легкого заповнювача на витрату води й інші властивості бетонної суміші також використовують поняття про його водопотребу. Найбільш показова повна водопотреба. Вона звичайно складає 50...70% від повного водопоглинання. Водопотребу легкого піску і щебеню визначають у розчині і бетоні через 30 хв. після їх виготовлення. Водопотреба легких заповнювачів коливається в широких межах і може досягати для піску 30%, а для щебеню – 20%.

Основні показники густини і міцності найважливіших видів легких заповнювачів наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Властивості легких заповнювачів

Заповнювач

Насипна
густина, кг/м3

Границя міцності на стиск в зерні,  МПа

Щебінь із: звичайної природної пемзи

400…600

1,0…3,5

легких туфів

700…800

5,0…10

легких черепашників

700…800

1,0…2,5

Шлакова  пемза   (зі спучених доменних шлаків):

легка

400…600

2,5…10

середня

700…800

5,0…20

Керамзитовий гравій (зі спучених глин):

легкий

300…400

2,5…10

середній

500…700

5,0…20

Керамзитовий пісок

600…800

Агломераційні (або вторинні) шлаки(щебінь зі спечених шлаків і зол)

 

600…1000

 

2,5…10

Гранульовані доменні шлаки:

легкі

500…600

середні

800…1000

Спучені гірські породи (перліт)

200…800

0,5…1,5

DMC Firewall is a Joomla Security extension!