Залежно від області застосування золу підрозділяють на види:
1 – для залізобетонних конструкцій і виробів;
2 – для бетонних конструкцій і виробів;
3 – для конструкцій гідротехнічних споруд;
а також на класи – для важкого (А) і легкого (Б) бетону.
Питома поверхня золи класу А повинна бути не меншою 2800 см2/г, а золи класу Б – в інтервалі 1500...4000. Залишок на ситі № 008 для золи класу А не повинен перевищувати 15% по масі. Зола повинна забезпечувати рівномірність зміни об’єму суміші її з цементом при випробуванні зразків кип'ятінням у воді.
Основні вимоги до золи, яка вводиться в бетонні суміші, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Вимоги до золи як добавці в бетон
Показник |
Значення показника для золи виду (класу) |
||
I (А і Б) |
II (А і Б) |
III (А) |
|
Вміст SiО2+Al2Oз+Fe2O3, % по масі, не менше, для золи : - антрацитової і кам'яновугільної - буровугільної |
70 50 |
Не нормується Те ж |
70 50 |
Вміст сірчистих і сірчанокислих з'єднань у перерахунку на SO3, % по масі, не більше |
3 |
3,5 |
3 |
Вміст вільного оксиду кальцію (CaО) , % по масі, не більше |
3 |
5 |
2 |
Вміст оксиду магнію (Mg), % по масі, не більше |
5 |
5 |
5 |
Втрати при прожарюванні, % по масі, не більше, для золи: - антрацитової - кам'яновугільної - буровугільної |
15 7 5 |
20 10 5 |
5 5 3 |
Вологість, % по масі, не більше |
3 |
3 |
3 |
Найбільш раціональною областю застосування золи-виносу є бетони класів по міцності до В30 при необхідній морозостійкості до F200, які виготовляють з рухливих і литих сумішей на цементах типу І і ІІ/А. Золу доцільно вводити в кількості не менше 20% від маси цементу і не більше 150...200 кг/м3. При необхідній морозостійкості вище F50 слід обов'язково використовувати ефективні пластифікатори або пластифікуюче-повітровтягувальні добавки.