При монолітному бетонуванні і виготовленні густоармованих конструкцій важливо, щоб бетонна суміш мала максимальну рухливість і ущільнювалася без застосування значних вібраційних впливів, при цьому забезпечуючи підвищені міцнісні і деформативні властивості. Бетони, що відповідають вказаним вимогам називають литими і самоущільнюваними. Литими вважаються бетони виготовлені із сумішей рухливістю 15...22 см.
Такі суміші здатні вільно текти і безперешкодно обтікати арматуру, проходки і закладні деталі, а також цілком заповнювати складні конфігурації конструкції.
Внаслідок високого водовмісту, одержання литих бетонів, що задовольняють необхідним властивостям, в умовах виробництва технологічно складніше, ніж готування бетонів нормальної консистенції. Основними проблемами, що виникають при виготовленні і використанні литих бетонів, є: водо- і розчиновідділення, котрі перешкоджають якісному укладанню й ущільненню конструкцій; підвищені витрати цементу як наслідок високого водовмісту; низька здатність зберігати рухливість у часі; підвищені усадочні деформації, повзучість і тепловиділення бетону; низька якість при формуванні відповідальних густоармованих конструкцій.
Для забезпечення зв'язності литої бетонної суміші рекомендується проводити спеціальні заходи, що підвищують водоутримуючу здатність: збільшувати вміст піску в бетонній суміші до 40...50% від маси заповнювача; обмежувати значення В/Ц для запобігання водовідділення і розшарування цементного тіста; застосовувати суперпластифікатори повітровтягувальні або спеціальні водоутримуючі добавки (бентонітові глини, кремнегель); використовувати цементи з достатньою водоутримуючою здатністю.
Досить дієвим прийомом є введення в литі бетонні суміші золи-виносу ТЕС. Використання золи-виносу дозволяє отримати литі бетони при такій же витраті цементу, як і при виробництві помірно рухливих сумішей.
Ефективність використання литих бетонних сумішей у будівництві значно підвищується із застосуванням суперпластифікаторів (багатофункціональна комплексна добавка CH4) або пластифікаторів підвищеної ефективності (модифікованих технічних лігносульфонатів (ЛСТ-М) і їх аналогів). Застосування таких добавок дозволяє отримати литі бетони зі зниженою витратою води і забезпечити необхідну водоутримуючу здатність, набір розпалубочної міцності через 4...4,5 год. при температурі повітря 20…25oС, збереження рухливості протягом 40...50 хв і більше.
Високотехнологічним різновидом литих бетонів є самоущільнювані бетони (Self-Compacting Concretes), тобто бетони на основі сумішей, здатних без вібрації заповнювати форми й опалубку будь-якої конфігурації при підвищеній однорідності та відсутності схильності до утворення мікротріщин. Такі бетонні суміші характеризуються рухливістю більше 22 см.
Рис. 1. Методи забезпечення самоущільнення бетонних сумішей (за H.Okamura, K.Ozawa, M. Ouchi), СП – суперпластифікатор
Виготовлення самоущільнюваних бетонів можливо при комплексному використанні розглянутих прийомів одержання литих бетонів, застосуванні найбільш ефективних суперпластифікаторів (рис. 1).
Головні переваги литих і самоущільнюваних бетонів полягають в можливості з їх допомогою знизити енергозатрати і затрати праці, поліпшити умови праці при виконанні бетонних робіт внаслідок зниження шумових і вібраційних впливів.
Для укладання литих і самоущільнюваних сумішей при монолітному бетонуванні широко використовують бетононасоси. Пластифікатори, різко зменшуючи водопотребу литих сумішей, разом з тим поліпшують здатність їх до перекачування, знижують необхідний тиск і зменшують його втрати.