Однорідність бетонних сумішей визначається ступенем їх розшаровуваності при збереженні і транспортуван-ні. Розшаровуваність бетонної суміші розвивається в результаті седиментаційних процесів, наприклад при переміщенні зерен заповнювачів у напрямку сили тяжіння. Для легкобетонних сумішей навпаки, легкі заповнювачі піднімаються вгору. Розшаровуваність оцінюється показниками розчино- і водовідділення.
Вони не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 1.
Розшаровування бетонних сумішей характеризує їхню зв'язність при динамічних впливах, а водовідділення – зв'язність у стані спокою.
Розрізняють внутрішнє розшарування, характерне при переміщенні часток під дією сили тяжіння, і зовнішнє розшарування, яке виникає внаслідок недостатнього зчеплення між зернами крупного заповнювача і розчину, що обумовлено підвищеним вмістом щебеню в суміші чи високою в'язкістю розчину в ній.
Таблиця 1
Розшаровуваність бетонних сумішей
Прояви зовнішнього розшарування можуть бути характерні, наприклад, при вивантаженні бетонної суміші.
Внутрішнє розшарування бетонної суміші характерне для литих і рухливих бетонних сумішей.
Розшарування бетонної суміші може бути пов'язане з відділенням води, якщо остання міститься у великій кількості і перевищується загальна водоутримуюча здатність.
Запобігання розшарування бетонної суміші досягається правильним підбором складу бетонної суміші, і, зокрема, вибором оптимального вмісту піску в суміші заповнювачів, зменшенням їх крупності, введенням добавок.
Зменшення розшарування може досягатися при введенні повітровтягувальних, пластифікуючих добавок, а також при введенні високодисперсних мінеральних добавок (зола, бентонітова глина, метакаолін, кремнегель).