krupnyy-zapovnyuvachКрупний заповнювач оцінюється показниками якості, які аналогічні до показників дрібного заповнювача (піску). Загальною вимогою до всіх заповнювачів є наявність стабільності показників властивостей і показників якості заповнювача в кожній пробі, що забезпечують отримання бетону гарантованої якості. Важливою властивістю крупних заповнювачів є міцність при стиску, що визначають за стандартною методикою (ДСТУ Б В.2.7-71-98) безпосереднім випробуванням зразків (циліндрів або кубів) або


при випробуванні щебеню або гравію на дробимість у сталевому циліндрі. При цьому міцність заповнювача визначається не тільки міцністю гірської породи з якої він отриманий, але й крупністю зерен. Зі зменшенням розміру зерен міцність їх, як правило, підвищується.

Для всіх видів важкого бетону збірних і монолітних конструкцій необхідно використовувати щебінь з вивержених гірських порід марки не нижче 800, метаморфічних порід не нижче 600 і осадових порід не нижче 300.

Марка щебеню з природного каменю повинна бути вищою за марку бетону не менше ніж у 1,5 рази для бетону класу В 22,5 і вище.

До заповнювачів важкого бетону пред'являються також вимоги за вмістом слабких зерен (не більше 5% за масою), пластинчастої або лещадної форми із шириною, що в три і більше разів перевищує товщину (15…35% в залежності від виду конструкції).

prochnost-betona

Рис. 1. Міцність бетону з лещадним заповнювачем

Вимоги за морозостійкістю диференційовані в залежності від виду бетону й умов експлуатації залізобетонних конструкцій – гідротехнічні, мостові, дорожні і т.п. В усіх випадках морозостійкість заповнювачів повинна забезпечити бетону необхідну марку по морозостійкості.

Вміст пилуватих і глинистих часток у крупному заповнювачі з вивержених порід для важкого бетону не повинен перевищувати 1% по масі, а в щебені з осадових порід а також для бетонів низьких класів у межах 1...3%. Щебінь звичайно чистіший гравію і, як правило, не містить органічних домішок.

Крупний заповнювач випускають у виді наступних основних фракцій: 5...10; 10...20; 20...40; 40...80 (70) мм. В деяких випадках допускається випускати і поставляти суміш фракцій, а також суміш фракцій 70 (80)...120 і 120...150 мм.

В залежності від величини зерен розрізняють крупний заповнювач наступних видів: рядовий – 5...70 мм; фракціонований: особливо дрібний – 5...10, дрібний – 2...20, середній – 20...40, крупний – 40...70 (80) мм.

Крупність гравію (щебеню) визначають просіванням його через стандартний набір сит із круглими отворами розміром 70(80), 40, 20, 10 і 5 мм. При виготовленні бетону велике значення має максимально допустима крупність заповнювача, обумовлена розміром отвору сита, на якому повний залишок не перевищує 5% від загальної наважки. Максимальна крупність залежить від розміру бетонованих конструкцій: для зручного укладання бетонної суміші не можна застосовувати крупний заповнювач крупніше ¼ мінімального розміру перетину конструкції і більше мінімальної відстані між стержнями арматури в залізобетонній конструкції (наприклад, для балки шириною 200 мм можна використовувати гравій (щебінь) з найбільшою крупністю зерен 200/4 = 50 мм); при бетонуванні плит, підлог та покриттів — ½ товщини плити, при бетонуванні масивних споруд з нещільною арматурою – 120...150 мм.

Для бетону бажаним є, якщо дозволяє розмір конструкцій і особливості їх армування, в основному крупний гравій або щебінь, але з достатнім вмістом середніх і дрібних зерен. Рухливість бетонної суміші однакового складу і з однаковою кількістю води на крупному гравії (щебені) більша, ніж на дрібному. На зміну обсягу крупного заповнювача на відміну від піску вологість майже не впливає.

Our website is protected by DMC Firewall!