lehkovkladalnistПід легкоукладальністю бетонних сумішей розуміють їх здатність заповнювати форму чи опалубку і ущільнюватись під впливом механічних зусиль. У сучасній технології бетону терміном "легкоукладальність" поєднують показники рухливості і жорсткості бетонної суміші. Мірою легкоукладальності рухливих сумішей є показник осадки нормального конуса (конуса Абрамса) у сантиметрах бетонної суміші (рис.1).

Для жорстких бетонних сумішей мірою легкоукладальності є показник жорсткості в секундах, який визначається часом, необхідним для розтікання і перетворення під дією вібрації в рівновеликий циліндр конуса з бетонної суміші (спосіб Вебе). На принципі зміни форми бетонної суміші в процесі її вібрування заснований ряд інших способів оцінки легкоукладальності (рис.1).

По способу Б.Г. Скрамтаєва жорсткість оцінюють часом вібрування, необхідним для розпливу конуса бетонної суміші, сформованого штикуванням у формі розміром 20x20x20 см. У технічному віскозиметрі Пауерса-Десова бетонний конус під впливом вібрації переходить у стан текучості і перетворюється в рівновеликий циліндр за принципом сполучених судин.

Співвідношення показників жорсткості, визначеної способами Вебе, віскозиметром Пауерса-Десова і спрощеним способом Скрамтаєва складає 1: (2...3) : (3...4). В міру збільшення показника жорсткості це співвідношення зростає.

Залежно від показників рухливості по осадці конуса і жорсткості по Вебе встановлені марки бетонної суміші за легкоукладальністю (табл. 1).

Таблиця 1

Марки бетонної суміші по легкоукладальності

marka-betonu

 

shema-lehkovkladalnosti

Рис. 1. Схема способів визначення структурно-механічних властивостей (легкоукладальності) бетонних сумішей:
1 – стандартний конус; 2 – спосіб Б.Г.Скрамтаєва; 3 – спосіб Вебе; 4 – технічний віско-зиметр; 5 – словацький спосіб; 6 – модернізований віскозиметр; 7 – англійський спосіб; 8 – спосіб НДІ будівництва; 9 – віскозиметр НДІЗБ.

На показники легкоукладальності істотний вплив мають тривалість і температура витримування суміші до укладання. 

Зміна легкоукладальності бетонної суміші при її витримуванні обумовлена гідратацією цементу, поглинанням води заповнювачами і її випаровуванням. Зміна легкоукладальності в часі залежить від мінералогічного складу і тонкості помелу цементу, виду і вмісту добавок, щільності і вологості заповнювачів, водовмісту суміші.

Зниження рухливості бетонних сумішей істотно залежить від значення В/Ц. Це можна пояснити впливом В/Ц на швидкість гідратації і процеси структуроутворення цементного каменю. За однакових умов темп втрати рухливості збільшується зі зменшенням В/Ц цементного тіста в бетонній суміші.

Підвищення температури бетонної суміші, особливо вище 300С, приводить до істотного збільшення темпу падіння рухливості. При підвищенні температури бетонної суміші на кожні 5°С в діапазоні 20...35°С водопотреба, необхідна для підтримування стабільної легкоукладальності, зростає на 2...4%. При збільшенні рухливості суміші підвищення водопотреби з ростом температури зростає.

На зміну рухливості в часі впливають фактори, які визначають швидкість гідратації цементу. Крім В/Ц і температури, до числа таких факторів відносяться активність, дисперсність цементу й ін.

За інших рівних умов показники рухливості і жорсткості в першу чергу визначаються водовмістом. Однак при збільшенні водовмісту варто враховувати, що при цьому, як правило, знижується міцність бетону, погіршуються інші властивості.

Істотно підвищують легкоукладальність без збільшення водовмісту хімічні добавки-пластифікатори, суперпластифікатори, до певної міри – повітровтягувальні добавки. Введення пластифікаторів дозволяє зменшити необхідну витрату води для досягнення заданої легкоукладальності до 15%, суперпластифікаторів – на 20...40%. Добавки гідрофобного типу втягують і стабілізують у бетонній суміші дрібні пухирці повітря, які не тільки збільшують рухливість, але утворюють більш досконалу структуру бетону.

Our website is protected by DMC Firewall!