penobetonПіноутворюючі добавки використовують при виробництві ніздрюватих бетонів для утворення рівномірно розподілених пор у вигляді сферичних пухирців, діаметр яких, як правило, складає 1...3 мм. Обсяг пор у ніздрюватих бетонах досягає 80...85% (рис. 1). У якості піноутворювача можна використовувати природні речовини – сапоніни (Sapo – з латинського "мило"), які витягаються кип'ятінням з деяких рослин – мильного кореня і мильного дерева, що виростають у Закавказзі, плодів кінського каштана.


Для стабілізації в розчин додають фенол або формалін. 

Однак більш поширені синтетичні піноутворювачі, отримані омиленням (обробкою лугом) білків, жирних, смоляних, нафтенових і нафтових кислот. Обов'язковим компонентом такого піноутворювача є стабілізатор піни – столярний клей, сульфати алюмінію, заліза. Тому замість природного смолосапонінового зараз найбільше поширення отримали наступні піноутворювачі:

клеєканіфольний (омилена каніфоль + столярний клей);

клеєнекалевий (нейтралізований продукт взаємодії нафталіну, сірчаної кислоти і бутилового спирту - некаль + столярний клей);

алюмосульфонатний (нейтралізований гасовий контакт + сульфат алюмінію);

піноутворювач ГК або ПО-6 (гідролізована боєнська кров + сульфат заліза).

Менш ефективні, але інколи застосовуються:

СДО - смола деревна омилена;

сульфонол;

піноутворювач ПО-6К (нейтралізований гасовий контакт + желатин або поліакриламід).

Зараз на ринку можна зустріти ряд “нових” добавок-піноутворювачів (ТЕАС, ПБ-2000, МОРПЕН), які, втім, є модифікованими сульфонатними піноутворювачами, але розрізняються стабілізаторами піни, іноді включають також регулятори тужавіння і твердіння.

Як правило піноутворювачі в кількості 6...20% змішують з водою для приготування піни в окремому піногенераторі. Однак можливо й однократне перемішування всієї пінобетонної суміші. Орієнтовна витрата піноутворювача на 1 кг цементу (у перерахунку на суху речовину):

сапоніновий – 0,5...1%;

клеєканіфольний – 0,15...0,2%;

клеєнекалевий – 0,02...0,05%;

алюмосульфонатний – 0,8...2%;

ГК – 0,025...0,04%;

сульфанол – 0,005...0,02%;

СДО – 0,1...0,35%.

Піноутворювачі як правило сповільнюють гідратацію цементу в початковий період, тому разом з ними бажано застосовувати прискорювачі тужавлення і твердіння.

penobeton1Рис. 1. Структура ніздрюватого бетону

Для виробництва пінобетонів найбільш важливі наступні параметри піни, які безпосередньо залежать від складу і витрати піноутворювача:

кратність – відношення первісного об’єму піни до об’єму розчину піноутворювача, витраченого на її отримання;

стабільність – тривалість розпаду одиниці об'єму піни;

дисперсність – величина, яка характеризує середній розмір пухирців і їх розподіл по об’єму піни;

щільність – співвідношення рідкої і газової фаз;

структурно-механічні властивості – здатність визначений час зберігати первісну форму;

несуча здатність – здатність пухирців піни без руйнування утримувати на своїй поверхні певну кількість інших речовин;

вплив на зміну пластичної в'язкості ніздрюватобетонної композиції;

гідрофобізація або гідрофілізація внутрішнього порового простору ніздрюватого бетону;

вплив компонентів піноутворювача на гідратацію цементу;

сумісність піни з іншими компонентами, які застосовують для виготовлення пінобетону (пластифікатори, прискорювачі, газовиділяючі і гідрофобізуючі добавки і т.д.).

Вибір піноутворювача і визначення його оптимальної витрати завжди вимагає експериментальної перевірки з урахуванням особливостей вихідних матеріалів і прийнятої технології пінобетону.

DMC Firewall is a Joomla Security extension!